Створи свою цивілізацію.
Карткова гра крізь сім епох — від кам'яного віку до далекого майбутнього. 350+ карт, які малювали чотири художники протягом року.
Kickstarter скоро — першим 100 бекерам −40%
7ERAS: сім епох на столі
Будуй, торгуй, розвивай технології, воюй і виживай у катаклізмах — 50 000 до н.е. → 2200+
«Війна — це продовження політики іншими засобами.»
«Немає нічого постійного, крім змін.»
«Найвище мистецтво війни — підкорити ворога без бою.»
«Не гай більше часу на суперечки, якою має бути добра людина. Будь нею.»
«Цивілізації гинуть від самогубства, а не від убивства.»
PANTHEON: Чи грають боги в кості?
Сім міфологій. Сорок дві карти богів. Одна мета — стати богом над богами.
Чи грають боги в кості?
Ейнштейн сказав, що Бог не грає в кості. Він просто не бачив цього столу. Сім міфологій, сорок дві карти богів, одна мета — стати богом над богами.
Вони не рятують світи й не воюють за території. Вони грають за правилами, які самі й написали, на ставку, яку самі й призначили. На столі лежать смертні. У повітрі висять кубики — і поки ті не впали, ніхто не знає, чим це скінчиться. Навіть боги.
PANTHEON — це асиметрична карткова стратегія, де кожна фракція грає за власною філософією смерті. Ви не просто змагаєтесь за очки. Ви доводите, що ваш спосіб дивитись на смерть — правильний.
Збудуй піраміду. Кинь виклик долі.
Твоя фракція — шестеро богів у руці. Щоб перемогти, постав їх усіх у Піраміду Пантеону — троє у Фундамент, двоє у Стовпи, один на Вершину — і переживи Апофеоз.
Кожна забудова — кидок трьох кубиків проти порогу: Фундамент ≥9, Колони ≥10, Вершина ≥11 — і кожен бог, що вже стоїть, додає +1 до наступного кидка. Піраміда сама допомагає собі рости.
Коли всі шестеро стоять, настає Апофеоз — фінальний кидок проти 12. Тихий пацифіст доходить до нього з шансом 38%. Ветеран із чотирма жетонами Бойової Крові — 84%. Божественність не дається тим, хто уникав крові.
Трикутник, з якого не вийти
Вогонь ламає Камінь. Камінь блокує Воду. Вода гасить Вогонь. Ти не обираєш ворога — трикутник вирішує за тебе, на всю партію.
Щоходу ти мусиш зробити одне з двох. ВІЙНА — атакуй бога в піраміді ворога: обидва відкривають до трьох карт ресурсів, вища сума перемагає, переможець отримує Бойову Кров. ТРЕЙД — обмін картами сорочкою донизу з фіксованим партнером, плюс обидва добирають бонусну карту миру.
Мир дає ресурси. Війна дає єдине, що робить перемогу реальною. Дипломатії тут нема — є лише вибір, наскільки далеко зайти в тому, що вже визначено.
Кров — єдина валюта, що має вагу
У колоді чотири ресурси: Полум'я, Камінь, Вода — і Кров. Перші три — будматеріал. Кров — влада, і її лише вісім карт. На всіх.
Кров найсильніша в бою. Кров обов'язкова, щоб поставити бога на Вершину. І Бойова Кров — вісім токенів, які не згорають — єдине, що робить Апофеоз досяжним.
Боги не виробляють кров. Її проливають смертні. Уся економіка стоїть на тому, що внизу хтось помирає — у війнах, на вівтарях, на ритуальних кортах. Гра не моралізує з цього приводу. Вона просто робить це очевидним.
Внизу помирають. Нагорі рахують.
У міфах майя ритуальна гра в м'яч не була спортом — це був суд. Програвша команда йшла на вівтар, і кров лягала на щаблі піраміди як плата за те, що сонце зійде завтра.
Ацтеки й майя вірили, що світ тримається на крові — не метафорично, буквально: без жертв цикл зупиниться. Тому вівтарі стояли на вершинах пірамід, а не в підвалах: кров мала текти вгору, до тих, хто її прийме.
Саме ця логіка стала економікою PANTHEON. Ресурси не з'являються з повітря — вони приходять знизу, від смертних, і піднімаються до богів. І чим ближче ти до перемоги, тим більше крові за тобою.
🔥 Вогонь — смерть це ціна героїзму
Греки й скандинави мали одну ідею: смерть варта того, якщо про тебе говоритимуть. Ахілл знав, що загине під Троєю — і все одно пішов.
Гордість (Hubris): кожна виграна війна дає +1. Кожні дві Гордості додають силу в бою — але на шостій починається криза: фракція, яка забагато перемагала, б'є сама себе. У бою Вогонь подвоює Полум'я: два очки стають чотирма.
Вогонь не хитрує. Він б'є перший і сильніше — і платить за це власним Рагнарьоком. Грай за Вогонь, якщо накопичувати Бойову Кров тобі цікавіше, ніж її берегти.
🪨 Камінь — смерть це перехід до порядку
Дві найдавніші писемні цивілізації уявляли потойбіччя як установу: терези, перо, протокол — «Книга Мертвих» буквально містить правильні відповіді на іспиті.
Маат: раз на раунд подивись верхню карту колоди й вирішуй — лишити чи відправити на дно. Камінь єдиний знає, що буде далі. У бою подвоює Камінь — найдешевший, найнудніший, оборонний ресурс.
Камінь рідко виграє яскраво. Він виграє тому, що прорахував партію на два ходи вперед, поки інші рубались. Грай за Камінь, якщо контроль інформації тобі приємніший за силу.
💧 Вода — смерть це ілюзія, все тече
Жодна з традицій не бачить у смерті крапку. В Індії це самсара — коло перероджень. У Китаї Діюй — десять судових палат: душу судять — і відправляють у нове народження.
Карма: коли бога Води вибивають, кинь кубик — при чотирьох або більше він повертається, ще й із додатковим ресурсом. Воду не можна вибити остаточно.
У бою Вода не атакує, а гасить: кожна карта Води знімає два Полум'я замість одного, обертаючи силу Вогню проти нього. Грай за Воду, якщо волієш пережити всіх, а не перемогти всіх.
🌽 Кукурудза — смерть це інструмент
У «Пополь Вух» Близнюки-Герої дали Владикам Смерті себе вбити — а тоді повернулись, обманом убили Владик і воскрешати не стали. Слабші перемогли сильніших, зробивши смерть частиною плану.
Свідома Смерть: раз на раунд Кукурудза може сама зняти власного бога з піраміди — і отримати за це Бойову Кров. Єдина фракція, яка платить собою й виграє від цього. Без трикутника: вона обирає, з ким воювати й з ким торгувати, щоходу заново. У бою подвоює Кров: три очки стають шістьма.
Кукурудза не будує найкращу піраміду. Вона робить так, щоб чужі впали швидше. Ця фракція є лише у грі на чотирьох — троє грають у чистий трикутник: жорсткіше, швидше, без джокера.
Кожен сам закладає бомбу в колоду
Перед першим ходом кожен гравець замішує в спільну колоду одну карту Хаосу своєї міфології. Рагнарьок. Потоп Енліля. Танець Шіви. Володарі Шибальби. Ти знаєш, що вони там. Не знаєш — коли.
Коли карта Хаосу виходить із колоди, гра зупиняється й починається міні-гра: дуель на кубиках, соло-випробування проти долі, блеф на масках, гра в м'яч. Виграв — платить суперник. Програв — платиш ти.
Найсильніший не завжди виграє. Щопартії лідер із майже завершеною пірамідою витягує карту, яку сам же й заклав дванадцять ходів тому. Бомбу не можна знешкодити — можна лише не бути поруч, коли вона спрацює.
То грає Бог у кості чи ні?
Ти можеш прорахувати кожен обмін. Виграти всі війни, зібрати всю Кров, поставити піраміду ідеально, дійти до фіналу першим. А потім кинути три кубики — і впасти з вершини за секунду до перемоги.
PANTHEON не про те, як перехитрити суперників. Він про те, що навіть богам доводиться домовлятися з випадковістю — і що вміння ризикувати вчасно важить більше за вміння рахувати.
Ейнштейн казав, що Бог не грає в кості. Доведи, що він помилявся.
Дізнатись про запуск на Kickstarter →
“God does not play dice with the universe.” «Бог не грає в кості зі всесвітом»
“Einstein, stop telling God what to do.” «Ейнштейне, припини вказувати Богові, що робити»
“God not only plays dice, He sometimes throws them where they cannot be seen.” «Бог не лише грає в кості — інколи він кидає їх туди, де їх не видно»
«Коли боги створили людину, вони віддали їй смерть, а життя лишили собі.»
Близнюки-Герої дозволили Володарям Смерті вбити себе — і повернулися. Тоді показали Володарям, як воскресати. Володарі захотіли спробувати. Близнюки їх не воскресили.
«Гине худоба, гинуть родичі, і сам ти смертний — але слава не вмирає ніколи.»
«О серце моє, не свідчи проти мене.»
«Як людина скидає зношений одяг і вдягає новий, так душа скидає зношені тіла.»
«Не знаю, чи був я людиною, якій снилося, що вона метелик, чи я метелик, якому сниться, що він людина.»
«Час — дитя, що грає в кості; царська влада — в руках дитини.»
«Alea iacta est» — жереб кинуто.
DVI DOLI
ДВІ ДОЛІ · Кожна технологія відкриває двоє дверей — до світла й до пітьми. Людство завжди обирає обидві. Dvi Doli — дві долі кожного винаходу.
У кожного винаходу — два леза.
Вогонь готував їжу — і спалював міста. Колесо несло нас додому — і несло армії. Жодна технологія не народжується доброю чи злою — вона стає такою, якою її робимо ми. У Dvi Doli ти не просто будуєш цивілізацію — ти вирішуєш, що кожен винахід означатиме.
Кожна карта — це технологія. Кожна технологія — це вибір.
Та сама іскра. Два різні світи.
Одне відкриття розщеплює атом — і розщеплює майбутнє. Те саме знання стає бомбою, що обриває світ, або реактором, що його освітлює. У цьому серце гри: одна технологія, два обличчя і ланцюг виборів, що веде до раю або руїни.
Ти обираєш, яке обличчя кожного винаходу збудувати.
Те, що ти будуєш, вирішує, у якому світі ти житимеш.
Той самий двигун може мати п'ять різних облич. Пара і латунь. Неон і дані. Сталь і дизель. Живі сади. Або тиха реальність нашого власного світу. Технології, яким ти віддаєш перевагу, не просто дають очки — вони формують жанр твоєї цивілізації, всю її фактуру й долю.
П'ять жанрів. Кожен — цілком інше майбутнє.
Агресія чи Гармонія. Обери — і поверни карту.
Кожну карту ділить діагональ на два життя. Зіграй так — Агресія: швидко, безкоштовно, один шлях уперед, іноді удар по суперникові. Поверни на 180° — Гармонія: коштує карту з руки, але відкриває два шляхи й будує в мирі. Поворот — це і є рішення, зроблене фізично, просто в руці.
Агресія — безкоштовна й вузька. Гармонія — дорожча, але широка.
У твоєї цивілізації є форма. Ця форма — твоя стратегія.
Кожен вибір розширює або звужує твою піраміду, що росте. Агресія тримає її вузькою й гострою; Гармонія розводить широко й відкрито. До фінальної епохи фізична форма твого табло — висока й вузька чи широка й розлога — і є запис усіх рішень, які ти ухвалив. Вона й вирішує, як ти набереш очки.
Форма твоєї цивілізації — це твоя стратегія.
Усе починається з єдиного вогнища.
До машин, до виборів — четверо народів навколо одного полум'я. Ковалі вогню, Мудреці розуму, Мисливці ремесла, Збирачі життя. Кожен відчиняє інші двері у дерево технологій — три жанри з п'яти. Твоє плем'я — це там, де починається твоя історія. Не там, де вона мусить скінчитися.
Чотири фракції. Чотири стартові шляхи в ті самі 2200 років.
Будуй мудро — і ось куди це веде.
Місто, що століття за століттям робило правильний вибір. Чиста енергія, відкрите небо, діти, які дивляться вгору й бачать міст до зірок, а не стіну. Це одна з двадцяти п'яти кінцівок, яких може досягти твоя цивілізація. Світлі даються найважче.
Утопія — це виклик, а не типовий результат.
Або ось чим це закінчується.
Та сама вулиця. Ті самі люди. Але вибори пішли іншим шляхом — і тепер лишився тільки дитячий малюнок крейдою там, де колись стояла родина. Кожна партія Dvi Doli завершується в одному з двадцяти п'яти світів. Цей — той, який ніхто не хоче збудувати.
Ті самі вибори. Світ, якого не сталося. Який залишиш по собі ти?«Людина не може змінити світ, не змінивши себе.»
«Тепер я став Смертю, руйнівником світів.»
«Реальність — це те, що не зникає, навіть коли ти перестаєш у неї вірити.»
«Будь-яка достатньо розвинена технологія не відрізнити від магії.»
«Найсумніше в сьогоденні те, що наука накопичує знання швидше, ніж суспільство накопичує мудрість.»
«Ми — спосіб, яким космос пізнає себе.»
«Земля — колиска людства, але не можна вічно жити в колисці.»
«Вивільнена сила атома змінила все, крім нашого способу мислення, — і тому ми дрейфуємо до небаченої катастрофи.»
Прямо зараз ти читаєш це з екрана.
Поруч, можливо, ввімкнений серіал. У кишені — пристрій, потужніший за всі комп'ютери, що відправили людину на Місяць. Це твоя реальність. Вона здається єдино можливою — але нею не є.
Кожна технологія, яка привела тебе сюди, могла піти іншим шляхом. Атом міг стати попелом, а не електрикою. Мережі могли стати наглядом, а не свободою. За кожним світом, який ти бачиш нижче, стоїть той самий ланцюг виборів — просто зроблених інакше.
П'ять технологій. Два полюси кожної. Обери жанр — і подивись, ким ти міг би прокинутися завтра.
Homo Stellaris · Людина зоряна
Реальність · Утопія
Наш власний світ — той, що зробив правильні вибори. Жодної жанрової магії, жодної стилізації: просто людство, яке століття за століттям не спіткнулося. Чиста енергія, відкрите небо, дитина показує рукою на міст до зірок. Придивись: ті самі авто, ті самі ліхтарі, та сама білизна на балконах — тут нічого не вигадано, тут усе просто доведене до кінця. Найважчий світ у грі, бо реальність не дає знижок: кожна епоха вимагає чесного вибору, і досить однієї бомби, однієї чуми, одного чобота, щоб втратити небо. Обіцянка, якої ми дотримали.
У грі: перевага Реальність-конекторів · полярність +9 і вищеМовчазна Земля
Реальність · Дистопія
Та сама вулиця, ті самі люди — але вибори пішли інакше, і тепер тут тиша. Порожня площа, повалений пам'ятник, назавжди застиглий іржавий потяг. Там, де колись стояла сім'я, лишився тільки дитячий малюнок крейдою. Ніщо не згоріло і ніщо не вибухнуло — у тім і річ: світ не скінчився вибухом, його просто перестали обирати. Десь у його минулому — точна копія твого поля, одна карта повернута іншим боком. З усіх двадцяти п'яти фіналів цей — найтихіший, і єдиний, якого ніхто не будував навмисно.
У грі: полярність −5 і нижче — цивілізація, якої не сталося
Позолочений обрій
Стімпанк · Утопія
Пара і латунь на службі людей. Місто, де кожна шестерня крутиться заради спільного поступу, а винахідник — герой, якому ставлять пам'ятники. Епоха, де машина не замінила людину — вона її піднесла. Дирижаблі возять пошту, а не бомби; фабричний гудок означає хліб, а не мобілізацію. Діти вчать механіку, як наші вчать літери, а патентне бюро — найлюдніша будівля міста. Найсвітліша версія індустріальної мрії — дев'ятнадцяте століття, яким воно бачило себе у свою найгордішу мить, якому раз дозволили дотримати обіцянки.
У грі: перевага Світло-Стім конекторів · полярність +9 і вищеДим і кайдани
Стімпанк · Дистопія
Та сама осяйна цивілізація пари — що іржею вросла у гніт. Шестерні досі крутяться, тільки тепер вони перемелюють людей. Небо жовте від сірки, а на п'єдесталі стоїть не винахідник, а промисловець-тиран. Ті самі машини, та сама латунь — порахуй заклепки, вони збігаються, — але в кожної машини тепер є норма, а в кожної норми — тіло. Дванадцятигодинні зміни, фабричні бони замість грошей, сажа в легенях до тридцяти. Прогрес, що зжер власних творців і назвав дим процвітанням.
У грі: перевага Тінь-Стім конекторів · полярність −5 і нижче
Хмарне суспільство
Кіберпанк · Утопія
Інформація стала вільною — і звільнила всіх. Мережі з'єднують, а не стежать; знання відкрите, як повітря. Місто світиться не рекламою, а деревом мільйона голосів. Кожен екран відповідає, жоден не продає; мережа пам'ятає все і не шантажує нікого. Дитина з будь-якого району має ту саму бібліотеку, що й міністр, — а до міністра може достукатися будь-хто. Технологія тут — спільне благо, а не ланцюг: ті самі кабелі, той самий код, що в найтемнішій гілці, — спрямовані в інший бік.
У грі: перевага Світло-Кібер конекторів · полярність +9 і вищеНеонові нетрі
Кіберпанк · Дистопія
Ті самі мережі — але тепер вони дивляться у відповідь. Дощ, неон, мокрий асфальт і око нагляду на кожному розі. Ти ніколи не сам — і саме тому такий самотній. Кожен крок залоговано, кожна покупка оцінена, кожна дружба має ціну; реклама знає твоє ім'я, а орендодавець — твої сни. Над нетрями височіють вежі, куди ти ніколи не ввійдеш, — там приватність продають як розкіш. Майбутнє, де все з'єднано і нікому не довіряють, — збудоване з тих самих винаходів, що й вільне місто, за один вибір звідси.
У грі: перевага Тінь-Кібер конекторів · полярність −5 і нижче
Об'єднана Федерація
Дизельпанк · Утопія
Колосальна індустріальна міць — спрямована на будівництво, а не на війну. Велетенські дизельні лайнери, дирижаблі, монументальний порядок. Сила, що не гнітить, а тримає світ укупі. Плац — це ярмарок урожаю; прожектори ведуть кораблі додому, а не полюють на них. Сталі вистачило б закувати в броню континент — її витратили на мости, дамби і школи з колонами. Так, це суворий світ: уніформи, розклади, присяги — але дисципліна служить людям, які її тримають. Сила на службі — а не проти.
У грі: перевага Світло-Дизель конекторів · полярність +9 і вищеМашина війни
Дизельпанк · Дистопія
Уяви: тоталітарна наддержава не впала, а перемогла — і дожила до 2200-го. Та сама сталева міць, але тепер це танки, прожектори і карбований крок. Місто-казарма, де людина — пальне для машини. Мости стали понтонами, дамби — кордонами, у школах один предмет — послух. Ніхто вже не пам'ятає, за що війна; війна — це розклад, гімн і продуктова картка. Дизель, що п'є кров, — і танкові заводи не зупиняються, бо зупинитися означало б спитати «навіщо».
У грі: перевага Тінь-Дизель конекторів · полярність −5 і нижче
Зелений Едем
Біопанк · Утопія
Людство опанувало саме життя — і зробило його прекрасним. Будинки ростуть, як дерева, тіла зцілюються, хвороби переможені, а хтось уже літає на власних крилах. Не місто із садами — дихаюче місто-організм: стіни самі гоять свої тріщини, вулиці цвітуть за сезоном, воду очищає саме русло. Старість стала вибором, голод — історією. Найзухваліша ставка у грі — життя як витвір мистецтва, підписаний усіма, хто наважився його творити.
У грі: перевага Світло-Біо конекторів · полярність +9 і вищеВулик пошесті
Біопанк · Дистопія
Та сама влада над життям — що вислизнула з рук. Те, що вирощували як рай, тепер гниє і заражає. Живі будинки хворіють, повітря повне спор, а за лінією карантину стоять люди в захисних костюмах. Сад не помер — гірше, він продовжив рости: стіни, що гоїлися, тепер зарубцьовують вікна, квітучі вулиці розквітають у легенях. Кожна прекрасна річ зі світлої гілки досі тут — гарячкова і голодна. Ми розбудили те, чого не контролюємо, — і ми йому подобаємось.
У грі: домінують тіньові Біо-конектори · полярність −5 і нижче
Видавництвам і дилерам
Ліцензування, локалізація та оптові умови — напишіть нам, надішлемо умови й прайс.
Видавництва
Локалізація 7ERAS вашою мовою: ліцензія, файли для друку, підтримка правил.
Отримати умови →Інженерне хобі, що стало студією
Andrii Gurskyi
Вдень я керую інженерним бюро — промисловий дизайн, механічні розрахунки, мультитули власної розробки. Вечорами — настільні ігри. 7ERAS виросла зі звички будувати системи — і з любові до історії.
Кожна карта, кожне число на ній походить звідти ж, звідки й наша інженерія: розраховано, протестовано, перебудовано, протестовано знову.