DVI DOLI
ДВІ ДОЛІ · Кожна технологія відкриває двоє дверей — до світла й до пітьми. Людство завжди обирає обидві. Dvi Doli — дві долі кожного винаходу.
У кожного винаходу — два леза.
Вогонь готував їжу — і спалював міста. Колесо несло нас додому — і несло армії. Жодна технологія не народжується доброю чи злою — вона стає такою, якою її робимо ми. У Dvi Doli ти не просто будуєш цивілізацію — ти вирішуєш, що кожен винахід означатиме.
Кожна карта — це технологія. Кожна технологія — це вибір.
Та сама іскра. Два різні світи.
Одне відкриття розщеплює атом — і розщеплює майбутнє. Те саме знання стає бомбою, що обриває світ, або реактором, що його освітлює. У цьому серце гри: одна технологія, два обличчя і ланцюг виборів, що веде до раю або руїни.
Ти обираєш, яке обличчя кожного винаходу збудувати.
Те, що ти будуєш, вирішує, у якому світі ти житимеш.
Той самий двигун може мати п'ять різних облич. Пара і латунь. Неон і дані. Сталь і дизель. Живі сади. Або тиха реальність нашого власного світу. Технології, яким ти віддаєш перевагу, не просто дають очки — вони формують жанр твоєї цивілізації, всю її фактуру й долю.
П'ять жанрів. Кожен — цілком інше майбутнє.
Агресія чи Гармонія. Обери — і поверни карту.
Кожну карту ділить діагональ на два життя. Зіграй так — Агресія: швидко, безкоштовно, один шлях уперед, іноді удар по суперникові. Поверни на 180° — Гармонія: коштує карту з руки, але відкриває два шляхи й будує в мирі. Поворот — це і є рішення, зроблене фізично, просто в руці.
Агресія — безкоштовна й вузька. Гармонія — дорожча, але широка.
У твоєї цивілізації є форма. Ця форма — твоя стратегія.
Кожен вибір розширює або звужує твою піраміду, що росте. Агресія тримає її вузькою й гострою; Гармонія розводить широко й відкрито. До фінальної епохи фізична форма твого табло — висока й вузька чи широка й розлога — і є запис усіх рішень, які ти ухвалив. Вона й вирішує, як ти набереш очки.
Форма твоєї цивілізації — це твоя стратегія.
Усе починається з єдиного вогнища.
До машин, до виборів — четверо народів навколо одного полум'я. Ковалі вогню, Мудреці розуму, Мисливці ремесла, Збирачі життя. Кожен відчиняє інші двері у дерево технологій — три жанри з п'яти. Твоє плем'я — це там, де починається твоя історія. Не там, де вона мусить скінчитися.
Чотири фракції. Чотири стартові шляхи в ті самі 2200 років.
Будуй мудро — і ось куди це веде.
Місто, що століття за століттям робило правильний вибір. Чиста енергія, відкрите небо, діти, які дивляться вгору й бачать міст до зірок, а не стіну. Це одна з двадцяти п'яти кінцівок, яких може досягти твоя цивілізація. Світлі даються найважче.
Утопія — це виклик, а не типовий результат.
Або ось чим це закінчується.
Та сама вулиця. Ті самі люди. Але вибори пішли іншим шляхом — і тепер лишився тільки дитячий малюнок крейдою там, де колись стояла родина. Кожна партія Dvi Doli завершується в одному з двадцяти п'яти світів. Цей — той, який ніхто не хоче збудувати.
Ті самі вибори. Світ, якого не сталося. Який залишиш по собі ти?«Людина не може змінити світ, не змінивши себе.»
«Тепер я став Смертю, руйнівником світів.»
«Реальність — це те, що не зникає, навіть коли ти перестаєш у неї вірити.»
«Будь-яка достатньо розвинена технологія не відрізнити від магії.»
«Найсумніше в сьогоденні те, що наука накопичує знання швидше, ніж суспільство накопичує мудрість.»
«Ми — спосіб, яким космос пізнає себе.»
«Земля — колиска людства, але не можна вічно жити в колисці.»
«Вивільнена сила атома змінила все, крім нашого способу мислення, — і тому ми дрейфуємо до небаченої катастрофи.»
Прямо зараз ти читаєш це з екрана.
Поруч, можливо, ввімкнений серіал. У кишені — пристрій, потужніший за всі комп'ютери, що відправили людину на Місяць. Це твоя реальність. Вона здається єдино можливою — але нею не є.
Кожна технологія, яка привела тебе сюди, могла піти іншим шляхом. Атом міг стати попелом, а не електрикою. Мережі могли стати наглядом, а не свободою. За кожним світом, який ти бачиш нижче, стоїть той самий ланцюг виборів — просто зроблених інакше.
П'ять технологій. Два полюси кожної. Обери жанр — і подивись, ким ти міг би прокинутися завтра.
Homo Stellaris · Людина зоряна
Реальність · Утопія
Наш власний світ — той, що зробив правильні вибори. Жодної жанрової магії, жодної стилізації: просто людство, яке століття за століттям не спіткнулося. Чиста енергія, відкрите небо, дитина показує рукою на міст до зірок. Придивись: ті самі авто, ті самі ліхтарі, та сама білизна на балконах — тут нічого не вигадано, тут усе просто доведене до кінця. Найважчий світ у грі, бо реальність не дає знижок: кожна епоха вимагає чесного вибору, і досить однієї бомби, однієї чуми, одного чобота, щоб втратити небо. Обіцянка, якої ми дотримали.
У грі: перевага Реальність-конекторів · полярність +9 і вищеSilent Earth · Мовчазна Земля
Реальність · Дистопія
Та сама вулиця, ті самі люди — але вибори пішли інакше, і тепер тут тиша. Порожня площа, повалений пам'ятник, назавжди застиглий іржавий потяг. Там, де колись стояла сім'я, лишився тільки дитячий малюнок крейдою. Ніщо не згоріло і ніщо не вибухнуло — у тім і річ: світ не скінчився вибухом, його просто перестали обирати. Десь у його минулому — точна копія твого поля, одна карта повернута іншим боком. З усіх двадцяти п'яти фіналів цей — найтихіший, і єдиний, якого ніхто не будував навмисно.
У грі: полярність −5 і нижче — цивілізація, якої не сталося
Gilded Horizon · Золотий обрій
Стімпанк · Утопія
Пара і латунь на службі людей. Місто, де кожна шестерня крутиться заради спільного поступу, а винахідник — герой, якому ставлять пам'ятники. Епоха, де машина не замінила людину — вона її піднесла. Дирижаблі возять пошту, а не бомби; фабричний гудок означає хліб, а не мобілізацію. Діти вчать механіку, як наші вчать літери, а патентне бюро — найлюдніша будівля міста. Найсвітліша версія індустріальної мрії — дев'ятнадцяте століття, яким воно бачило себе у свою найгордішу мить, якому раз дозволили дотримати обіцянки.
У грі: перевага Світло-Стім конекторів · полярність +9 і вищеSmoke & Chains · Дим і ланцюги
Стімпанк · Дистопія
Та сама осяйна цивілізація пари — що іржею вросла у гніт. Шестерні досі крутяться, тільки тепер вони перемелюють людей. Небо жовте від сірки, а на п'єдесталі стоїть не винахідник, а промисловець-тиран. Ті самі машини, та сама латунь — порахуй заклепки, вони збігаються, — але в кожної машини тепер є норма, а в кожної норми — тіло. Дванадцятигодинні зміни, фабричні бони замість грошей, сажа в легенях до тридцяти. Прогрес, що зжер власних творців і назвав дим процвітанням.
У грі: перевага Тінь-Стім конекторів · полярність −5 і нижче
Cloud Society · Хмарне суспільство
Кіберпанк · Утопія
Інформація стала вільною — і звільнила всіх. Мережі з'єднують, а не стежать; знання відкрите, як повітря. Місто світиться не рекламою, а деревом мільйона голосів. Кожен екран відповідає, жоден не продає; мережа пам'ятає все і не шантажує нікого. Дитина з будь-якого району має ту саму бібліотеку, що й міністр, — а до міністра може достукатися будь-хто. Технологія тут — спільне благо, а не ланцюг: ті самі кабелі, той самий код, що в найтемнішій гілці, — спрямовані в інший бік.
У грі: перевага Світло-Кібер конекторів · полярність +9 і вищеNeon Slum · Неонові нетрі
Кіберпанк · Дистопія
Ті самі мережі — але тепер вони дивляться у відповідь. Дощ, неон, мокрий асфальт і око нагляду на кожному розі. Ти ніколи не сам — і саме тому такий самотній. Кожен крок залоговано, кожна покупка оцінена, кожна дружба має ціну; реклама знає твоє ім'я, а орендодавець — твої сни. Над нетрями височіють вежі, куди ти ніколи не ввійдеш, — там приватність продають як розкіш. Майбутнє, де все з'єднано і нікому не довіряють, — збудоване з тих самих винаходів, що й вільне місто, за один вибір звідси.
У грі: перевага Тінь-Кібер конекторів · полярність −5 і нижче
United Federation · Об'єднана федерація
Дизельпанк · Утопія
Колосальна індустріальна міць — спрямована на будівництво, а не на війну. Велетенські дизельні лайнери, дирижаблі, монументальний порядок. Сила, що не гнітить, а тримає світ укупі. Плац — це ярмарок урожаю; прожектори ведуть кораблі додому, а не полюють на них. Сталі вистачило б закувати в броню континент — її витратили на мости, дамби і школи з колонами. Так, це суворий світ: уніформи, розклади, присяги — але дисципліна служить людям, які її тримають. Сила на службі — а не проти.
У грі: перевага Світло-Дизель конекторів · полярність +9 і вищеWar Machine · Воєнна машина
Дизельпанк · Дистопія
Уяви: тоталітарна наддержава не впала, а перемогла — і дожила до 2200-го. Та сама сталева міць, але тепер це танки, прожектори і карбований крок. Місто-казарма, де людина — пальне для машини. Мости стали понтонами, дамби — кордонами, у школах один предмет — послух. Ніхто вже не пам'ятає, за що війна; війна — це розклад, гімн і продуктова картка. Дизель, що п'є кров, — і танкові заводи не зупиняються, бо зупинитися означало б спитати «навіщо».
У грі: перевага Тінь-Дизель конекторів · полярність −5 і нижче
Green Eden · Зелений Едем
Біопанк · Утопія
Людство опанувало саме життя — і зробило його прекрасним. Будинки ростуть, як дерева, тіла зцілюються, хвороби переможені, а хтось уже літає на власних крилах. Не місто із садами — дихаюче місто-організм: стіни самі гоять свої тріщини, вулиці цвітуть за сезоном, воду очищає саме русло. Старість стала вибором, голод — історією. Найзухваліша ставка у грі — життя як витвір мистецтва, підписаний усіма, хто наважився його творити.
У грі: перевага Світло-Біо конекторів · полярність +9 і вищеPlague Hive · Чумний вулик
Біопанк · Дистопія
Та сама влада над життям — що вислизнула з рук. Те, що вирощували як рай, тепер гниє і заражає. Живі будинки хворіють, повітря повне спор, а за лінією карантину стоять люди в захисних костюмах. Сад не помер — гірше, він продовжив рости: стіни, що гоїлися, тепер зарубцьовують вікна, квітучі вулиці розквітають у легенях. Кожна прекрасна річ зі світлої гілки досі тут — гарячкова і голодна. Ми розбудили те, чого не контролюємо, — і ми йому подобаємось.
У грі: домінують тіньові Біо-конектори · полярність −5 і нижче
